DOI: https://doi.org/10.30978/HV2018231

Клініко-демографічна та інструментальна характеристика пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності залізодефіциту

L. G. Voronkov, V. V. Gorbachova, A. V. Lyashenko, T. I. Gavrilenko, L. S. Mhitaryan

Анотація


Мета роботи — встановити клінічні та інші чинники, асоційовані із залізодефіцитом (ЗД), у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Матеріали і методи. Обстежено 134 стабільних пацієнтів з ХСН II — IV функціонального класу (ФК) за NYHA (113 (84,3 %) чоловіків, 21 (15,7 %) жінка) віком 18 — 75 років із ФВ ЛШ менше 40 %, які перебували під спостереженням на базі відділу серцевої недостатності ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України» від 13 січня 2016 р. до 28 лютого  2018 р. Пацієнтів залучали в дослідження у фазі клінічної компенсації. Якість життя оцінювали за шкалою MLHFQ, фізичну активність розраховували за індексом Університету Дюка, функціональний статус — за тестом із шестихвилинною ходьбою та за стандартизованим тестом з розгинанням нижньої кінцівки.

Результати та обговорення. Із 134 хворих із ХСН та зниженою ФВ ЛШ феномен ЗД спостерігали у 83 (61,9 %) пацієнтів. Групи пацієнтів із ЗД та без ЗД не відрізнялися за часткою осіб з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, дилатаційною кардіоміо­па­тією, перенесеним інфарктом міокарда, персистентною/постійною формою фібриляції передсердь, хронічним обструктивним захворюванням легень, цукровим діабетом. У групах із ЗД та без ЗД не виявлено статистично значущих відмінностей щодо демографічних і клініко­інструментальних показників, таких як стать, вік, частота серцевих скорочень, індекс кінцеводіастолічного об’єму, потокозалежна вазодилатація плечової артерії. Водночас серед пацієнтів із ЗД на відміну від пацієнтів без ЗД домінували хворі із тяжчим (III — IV) ФК за NYHA та частіше траплялася анемія і ниркова дисфункція. Група із ЗД характеризувалася дещо нижчим індексом маси тіла та рівнем систолічного артеріального тиску (САТ), вищим рівнем N­термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT­proBNP), нижчими рівнями гемоглобіну, MCV, MCH, вищими рівнями інтерлейкіну­6 (ІЛ­6), цитруліну та нижчою швидкістю клубочкової фільтрації; гіршою якістю життя за MLHFQ, гіршим результатом тесту із шестихвилинною ходьбою та тесту з розгинанням нижньої кінцівки. Продемонстровано статистично значущу пряму кореляцію вмісту феритину з рівнями заліза в сироватці крові, MCV, MCH, гемоглобіну і з індексом маси тіла (ІМТ). Насичення трансферину залізом прямо корелювало з рівнями заліза в сироватці крові, гемоглобіну, MCV та MCH, із витривалістю м’язів нижньої кінцівки, дистанцією шестихвилинної ходьби, САТ, ІМТ, індексом фізичної активності та обернено — із рівнями цитруліну, NT­proBNP, ІЛ­6 у плазмі крові та кількістю балів порушення якості життя за MLHFQ.

Висновки. Залізодефіцитний стан спостерігається у 62 % пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ. Серед пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ і супутнім ЗД порівняно з такими пацієнтами без ЗД більша частка хворих із ХСН ІІІ — ІV ФК за NYHA, з анемією та нирковою дисфункцією, нижчі ІМТ, САТ, рівні гемоглобіну, MCV, MCH; вищі рівні NT­proBNP, ІЛ­6, цитруліну; гірша якість життя, нижчий індекс фізичної активності, менша дистанція шестихвилинної ходьби та менша витривалість чотириголового м’яза стегна. На відміну від рівня феритину у плазмі, який корелює лише з гемоглобіном і показниками обміну заліза, для насичення трансферину залізом зареєстровано зв’язок не тільки із зазначеними параметрами, а й з ІМТ, САТ, індексом фізичної активності, дистанцією шестихвилинної ходьби, витривалістю чотириголового м’яза стегна (прямий зв’язок) та з рівнями цитруліну плазми, ІЛ­6, NT­proBNP і ступенем зниження якості життя за анкетою MLHFQ (обернений зв’язок).

 


Ключові слова


серцева недостатність; залізодефіцит; феритин; насичення трансферину залізом

Повний текст:

PDF

Посилання


Voronkov LG. Anemiya u patsientov s CHF: kak otsenivat I lechit? (Russian) Sertseva nedostatnist [Heart Failure] (Ukrainian). 2015;2:5-12.

Larina VN, Bart B.Ya., Dergunova ЕN, Alieva ZI. Hronicheskaya serdechnaya nedostatochnost v pozhilom vozraste: klinicheskoe techenie I prognoz v zavisimosti ot funktsionalnogo sostoyaniya levogo zheludochka. Zhurnal Serdechnaya nedostatochnost. (Russian). Moskow; 2012: 2. – P. 67-72.

Mhitaryan LS, Kuchmenko ОB, Evstahova ІN, Lipkan NG, Vasilinchuk NM, Drobodko TF. Tsitrulin yak marker funkcionalnogo stanu organiv za umov patologichnih staniv. Ukrainskij kardiologichnij zhurnal (Ukrainian). 2016: 3:109-115.

Petri A, Sabin K. Naglyadnaya statistika v medicine (Russian). Кyiv: Geotar-med; 2003:143.

Rebrova O.Yu. Statistichniy analiz medicinskih dannih. Ispolzovanie paketa prikladnih programm STATISTICA (Russian). Мoscow: Medif Sfera; 2002:305.

Voronkov LG, Amosova KM, Dzyak GV, Zharinov O.Yo., Kovalenko VM, Korushko OV. Ukrainian Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure (Ukrainian). Кyiv: 2017.

Kovalenko VM, Ivaniv Yu.A., Zharinov O.Yo., Krahmalova N.Yu., Osovska S.I., Deyak SI, Potashev SV. Rekomendatsii robochoi grupi z funktsionalnoj diagnostiki asotsiacii kardiologiv Ukraini I ukrainskoj asociacii fahivciv z ehokardiografii (Ukrainian). Кyiv: 2015.

Kovalenko VM, Lutaj MI, Sirenko Yu.M., Sichov OS. Sertsevo-sudinni zahvoruvannya. Klassifikatsiya, standarti diagnostiki ta likuvannya (Ukrainian). Кyiv: Мorion; 2016:192.

ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. 2016. DOI: 10.1002/ejhf.592

Anker SD, von Haehling S. Anaemia in chronic heart failure. 1st ed. Bremen: Uni-med, 2009.

Hlatky MA, Boineau RE, Higginbotham MB. A brief self-administrated questionnaire to determine functional capacity (The Duke Activity Status Index). Am J Cardiol. 1989;64:651-654.

Kalra PR, Bolger AP, Francis DP et al. Effect of anemia on exercise tolerance in chronic heart failure in men. Am J Cardiol. 2003;91:888-891.

Klip IT, Comin-Colet J, Voors AA et al. Iron deficiency in chronic heart failure: an international pooled analysis. Am Heart J. 2013;165:575-582. DOI: 10.1016/j.ahj.2013.01.017

Levey AS, Stevens LA et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate. Ann Intern Med. 2009;150:604 — 612.

Mamas MA, Sperrin M, Watson MC et al. Do patients have worse outcomes in heart failure than in cancer? A primary care-based cohort study with 10-year follow-up in Scotland. Eur J Heart Fail. 2017;19:1095-1104. DOI: 10.1002/ejhf.822.

Pocock SJ, Ariti CA, McMurray JJ. V. et al. Predicting survival in heart failure: a risk score based on 39372 patients from 30 studies. Eur Heart J. 2013;34:1404-1413. DOI: 10.1093/eurheartj/ehs337.

Ponikowski P, von Veldhuisen DJ, Comin-Colet J et al. Benefical effects of long-term intravenous iron therapy with ferric carboxymaltose in patients with symptomatic heart failure and iron deficiency. Eur J Heart Failure. 2014. DOI: 10.1093/eurheartj/ehu385.

Rector TS, Kubo SH, Cohn JN. Patients sel-assessament of their congestive heart failure. Part 2: Content, reability and validity of a new measure, the Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire. Heart Failure. 1987;3:198-207.

WHO. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity. Vitamin and Mineral Nutrition Information System. Geneva, World Health Organization, 2011 (WHO/NMH/NHD/MNM/11.1). (http://www.who.int/vmnis/indicators/haemoglobin_ru.pdf).




© Серце і судини, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018