DOI: https://doi.org/10.30978/HV2018223

Профілактика кардіальних подій у періопераційний період у пацієнтів із гострим калькульозним холециститом та ішемічною хворобою серця

V. G. Mishalov, S. O. Kondratenko, L. Yu. Markulan

Анотація


Мета роботи — оцінити ефективність удосконаленої терапії щодо профілактики серцевих ускладнень у перед­, інтра­ та ранній післяопераційний періоди в пацієнтів з гострим калькульозним холециститом (ГКХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС).

Матеріали і методи. У дослідження ввійшло 189 хворих з ГКХ та ІХС, які отримували лікування в хірургічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. Всім хворим виконано лапароскопічну холецистектомію під тотальною анестезією з інтубацією трахеї із штучною вентиляцією легень і створенням карбоксиперитонеуму (12— 15 мм рт. ст.). Хворих поділили на дві групи залежно від методики проведення періопераційної кардіопротективної терапії (ПКТ): групу порівняння — 107 хворих та основну групу — 82 хворих. У групу порівняння увійшли хворі, яким проводили загальноприйняту ПКТ з урахуванням міжнародних рекомендацій; в основну групу — хворі, яким проводили вдосконалену ПКТ. Співвідношення хворих щодо функціонального класу серцевої недостатності (СН) за NYHA І/ІІ/ІІІ/ІV в основній групі становило 3,7/53,7/36,6/6,1 %, у групі порівняння — 7,5/55,5/30,8/6,5 % (р = 0,647). Співвідношення щодо класу за ТG13 І/ІІ/ІІІ в основній групі становило 25,6/40,2/34,1 %, у групі порівняння — 34,6/38,3/27,1 % (р = 0,363). Цільовими точками дослідження були частота серцевих ускладнень у передопераційний, інтраопераційний та ранній післяопераційний періоди.

Результати та обговорення. Ішемія міокарда під час наркозу в основній групі виникла у 4 (4,9 %) хворих порівняно з 23 (21,5 %) у групі порівняння (р = 0,001) і тривала менше — у середньому (8,8 ± 1,3) хв порівняно з (14,9 ± 1,1) хв (р = 0,027) відповідно. Зниження систолічного артеріального тиску (САТ) менше 70 мм рт. ст. у групі порівняння зафіксовано в 31 (29,0 %) хворого, в основній групі — у 5 (6,1 %) (р = 0,001). Епізоди зниження сатурації крові киснем зареєстровано у 14 (17,1 %) хворих основної групи порівняно з 50 (46,7 %) групи порівняння (р = 0,001). У 9 (8,4 %) хворих групи порівняння виникла блокада ніжок пучка Гіса: лівої ніжки — у 6, правої ніжки — у 3; в основній групі зазначену блокаду діагностовано у двох випадках. Окрім того, у групі порівняння ще у 9 (8,4 %) хворих з’явилися пароксизми фібриляції передсердь порівняно з одним таким пацієнтом в основній групі. Функціональний клас СН за NYHA в післяопераційний період збільшився у 13 (12,1 %) хворих групи порівняння і не збільшився в жодного хворого основної групи (р = 0,001). Інфаркт міокарда розвинувся у 6 (5,6 %) хворих групи порівняння і не виник у жодного хворого основної групи (р = 0,029). Пацієнти перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії в середньому (2,1 ± 0,1) доби (група порівняння) і (1,4 ± 0,1) доби (основна група) (р = 0,001).

Висновки. Удосконалена диференційована ПКТ, застосована на всіх етапах періопераційного періоду, дала змогу статистично значуще знизити частоту серцевих подій у хворих з ГКХ і супутньою ІХС, яким виконана лапароскопічна холецистектомія, порівняно із конвенційною терапією, зокрема ішемії міокарда під час наркозу (4,9 та 21,5 % відповідно), її тривалості ((8,8 ± 1,3) та (14,9 ± 1,1) хв); зниження сатурації крові киснем (17,1 та 46,7 %); частоти пароксизму фібриляції передсердь (1,2 та 8,4 %); інфаркту міокарда (0 та 5,6 % відповідно); зниження САТ менше 70 мм рт. ст. відбулося у 29,0 % випадків порівняно з 6,1 %.

 


Ключові слова


гострий калькульозний холецистит; ішемічна хвороба серця; лапароскопічна холецистектомія; кардіопротективна терапія; серцеві ускладнення

Повний текст:

PDF

Посилання


Detsky AS, Abrams HB, McLaughlin JR et al. Predicting cardiac complications in patients undergoing noncardiac surgery. J Gen Intern Med. 1986;1:211-219.

Endo I, Takada T, Hwang T. L. et al. Optimal treatment strategy for acute cholecystitis based on predictive factors: Japan-Taiwan multicenter cohort study. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2017;24:346-361.

Fleisher LA, Fleischmann KE, Auerbach AD et al. 2014 ACC/AHA guideline on perioperative cardiovascular evaluation and management of patients undergoing noncardiac surgery: Executive summary: A report of the American College of Cardiology/American Heart Association task force on practice guidelines. Circulation. 2014;130:2215-2245.

Fletcher GF, Balady GJ, Amsterdam EA et al. Exercise standards for testing and training: A statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Circulation. 2001;104:1694-1740.

Gilbert-Kawai E, Montgomery H. Cardiovascular assessment for non-cardiac surgery: European guidelines. Br J Hosp Med (Lond). 2017;Jun 2. 78 (6):327-332.

Goldman L, Caldera DL, Nussbaum SR et al. Multifactorial index of cardiac risk in noncardiac surgical procedures. N Engl J Med. 1977;297:845-850.

Hlatky MA, Boineau RE, Higginbotham MB et al. Abrief self-administered questionnaire to determine functional capacity (the Duke Activity Status Index). Am J Cardiol. 1989;64:651-654.

Kristensen SD, Knuuti J, Saraste A et al. Authors/Task Force Members. 2014 ESC/ESA Guidelines on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management: The Joint Task Force on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Anaesthesiology (ESA). Eur J Anaesthesiol. 2014;Oct. 31 (10):517-573.

Mangano DT. Perioperative cardiac morbidity. Anaesthesiology. 1990;72:153-184.

Miller RD. Miller’s Anesthesia. 8th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2015.

Okamoto K, Suzuki K, Takada T et al. Tokyo Guidelines 2018. P. Flowchart for the management of acute cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2018;25:55-72.

Poldermans D, Bax JJ, Boersma E et al. Guidelines for pre-operative cardiac risk assessment and perioperative cardiac management in non-cardiac surgery. Eur Heart J. 2009;30, Iss. 22:2769-2812.

Saklad M. Grading of patients for surgical procedures. Anesthesiology. 1941;2:281-284.

Yokoe M, Takada T, Hwang TL et al. Validation of TG13 severity grading in acute cholecystitis: Japan-Taiwan collaborative study for acute cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2017;24:338-345.




© Серце і судини, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018