Профілактика кардіальних подій у періопераційний період у пацієнтів із гострим калькульозним холециститом та ішемічною хворобою серця

Автор(и)

  • V. G. Mishalov Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • S. O. Kondratenko Олександрівська клінічна лікарня м. Києва
  • L. Yu. Markulan Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/HV2018223

Ключові слова:

гострий калькульозний холецистит, ішемічна хвороба серця, лапароскопічна холецистектомія, кардіопротективна терапія, серцеві ускладнення

Анотація

Мета роботи — оцінити ефективність удосконаленої терапії щодо профілактики серцевих ускладнень у перед­, інтра­ та ранній післяопераційний періоди в пацієнтів з гострим калькульозним холециститом (ГКХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС).

Матеріали і методи. У дослідження ввійшло 189 хворих з ГКХ та ІХС, які отримували лікування в хірургічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. Всім хворим виконано лапароскопічну холецистектомію під тотальною анестезією з інтубацією трахеї із штучною вентиляцією легень і створенням карбоксиперитонеуму (12— 15 мм рт. ст.). Хворих поділили на дві групи залежно від методики проведення періопераційної кардіопротективної терапії (ПКТ): групу порівняння — 107 хворих та основну групу — 82 хворих. У групу порівняння увійшли хворі, яким проводили загальноприйняту ПКТ з урахуванням міжнародних рекомендацій; в основну групу — хворі, яким проводили вдосконалену ПКТ. Співвідношення хворих щодо функціонального класу серцевої недостатності (СН) за NYHA І/ІІ/ІІІ/ІV в основній групі становило 3,7/53,7/36,6/6,1 %, у групі порівняння — 7,5/55,5/30,8/6,5 % (р = 0,647). Співвідношення щодо класу за ТG13 І/ІІ/ІІІ в основній групі становило 25,6/40,2/34,1 %, у групі порівняння — 34,6/38,3/27,1 % (р = 0,363). Цільовими точками дослідження були частота серцевих ускладнень у передопераційний, інтраопераційний та ранній післяопераційний періоди.

Результати та обговорення. Ішемія міокарда під час наркозу в основній групі виникла у 4 (4,9 %) хворих порівняно з 23 (21,5 %) у групі порівняння (р = 0,001) і тривала менше — у середньому (8,8 ± 1,3) хв порівняно з (14,9 ± 1,1) хв (р = 0,027) відповідно. Зниження систолічного артеріального тиску (САТ) менше 70 мм рт. ст. у групі порівняння зафіксовано в 31 (29,0 %) хворого, в основній групі — у 5 (6,1 %) (р = 0,001). Епізоди зниження сатурації крові киснем зареєстровано у 14 (17,1 %) хворих основної групи порівняно з 50 (46,7 %) групи порівняння (р = 0,001). У 9 (8,4 %) хворих групи порівняння виникла блокада ніжок пучка Гіса: лівої ніжки — у 6, правої ніжки — у 3; в основній групі зазначену блокаду діагностовано у двох випадках. Окрім того, у групі порівняння ще у 9 (8,4 %) хворих з’явилися пароксизми фібриляції передсердь порівняно з одним таким пацієнтом в основній групі. Функціональний клас СН за NYHA в післяопераційний період збільшився у 13 (12,1 %) хворих групи порівняння і не збільшився в жодного хворого основної групи (р = 0,001). Інфаркт міокарда розвинувся у 6 (5,6 %) хворих групи порівняння і не виник у жодного хворого основної групи (р = 0,029). Пацієнти перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії в середньому (2,1 ± 0,1) доби (група порівняння) і (1,4 ± 0,1) доби (основна група) (р = 0,001).

Висновки. Удосконалена диференційована ПКТ, застосована на всіх етапах періопераційного періоду, дала змогу статистично значуще знизити частоту серцевих подій у хворих з ГКХ і супутньою ІХС, яким виконана лапароскопічна холецистектомія, порівняно із конвенційною терапією, зокрема ішемії міокарда під час наркозу (4,9 та 21,5 % відповідно), її тривалості ((8,8 ± 1,3) та (14,9 ± 1,1) хв); зниження сатурації крові киснем (17,1 та 46,7 %); частоти пароксизму фібриляції передсердь (1,2 та 8,4 %); інфаркту міокарда (0 та 5,6 % відповідно); зниження САТ менше 70 мм рт. ст. відбулося у 29,0 % випадків порівняно з 6,1 %.

 

Біографії авторів

V. G. Mishalov, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мішалов Володимир Григорович,
д. мед. н., проф., зав. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1
Тел. (44) 255-15-60

S. O. Kondratenko, Олександрівська клінічна лікарня м. Києва

С. О. Кондратенко

L. Yu. Markulan, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Л. Ю. Маркулан

Посилання

Detsky AS, Abrams HB, McLaughlin JR et al. Predicting cardiac complications in patients undergoing noncardiac surgery. J Gen Intern Med. 1986;1:211-219.

Endo I, Takada T, Hwang T. L. et al. Optimal treatment strategy for acute cholecystitis based on predictive factors: Japan-Taiwan multicenter cohort study. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2017;24:346-361.

Fleisher LA, Fleischmann KE, Auerbach AD et al. 2014 ACC/AHA guideline on perioperative cardiovascular evaluation and management of patients undergoing noncardiac surgery: Executive summary: A report of the American College of Cardiology/American Heart Association task force on practice guidelines. Circulation. 2014;130:2215-2245.

Fletcher GF, Balady GJ, Amsterdam EA et al. Exercise standards for testing and training: A statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Circulation. 2001;104:1694-1740.

Gilbert-Kawai E, Montgomery H. Cardiovascular assessment for non-cardiac surgery: European guidelines. Br J Hosp Med (Lond). 2017;Jun 2. 78 (6):327-332.

Goldman L, Caldera DL, Nussbaum SR et al. Multifactorial index of cardiac risk in noncardiac surgical procedures. N Engl J Med. 1977;297:845-850.

Hlatky MA, Boineau RE, Higginbotham MB et al. Abrief self-administered questionnaire to determine functional capacity (the Duke Activity Status Index). Am J Cardiol. 1989;64:651-654.

Kristensen SD, Knuuti J, Saraste A et al. Authors/Task Force Members. 2014 ESC/ESA Guidelines on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management: The Joint Task Force on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Anaesthesiology (ESA). Eur J Anaesthesiol. 2014;Oct. 31 (10):517-573.

Mangano DT. Perioperative cardiac morbidity. Anaesthesiology. 1990;72:153-184.

Miller RD. Miller’s Anesthesia. 8th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2015.

Okamoto K, Suzuki K, Takada T et al. Tokyo Guidelines 2018. P. Flowchart for the management of acute cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2018;25:55-72.

Poldermans D, Bax JJ, Boersma E et al. Guidelines for pre-operative cardiac risk assessment and perioperative cardiac management in non-cardiac surgery. Eur Heart J. 2009;30, Iss. 22:2769-2812.

Saklad M. Grading of patients for surgical procedures. Anesthesiology. 1941;2:281-284.

Yokoe M, Takada T, Hwang TL et al. Validation of TG13 severity grading in acute cholecystitis: Japan-Taiwan collaborative study for acute cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2017;24:338-345.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження