DOI: https://doi.org/10.30978/HV2018165

Малоінвазивне багатосудинне коронарне шунтування в умовах передньолатеральної торакотомії

O. D. Babliak, V. M.  Demianenko, E. A.  Melnyk, K. A. Revenko, L. V. Pidhayna, O. S. Stohov

Анотація


Мета роботи — описати розроблену нами методику малоінвазивного багатосудинного коронарного шунтування в умовах передньолатеральної міні­торакотомії з використанням штучного кровообігу та гіперкаліємічної кров’яної кардіоплегії; оцінити першу групу послідовно оперованих пацієнтів.

Матеріали і методи. Метод використано у 29 пацієнтів. В усіх хворих виконано повну реваскуляризацію міокарда з використанням від 2 до 5 шунтів, у середньому (3,37 ± 0,82) на пацієнта. Ліва внутрішня мамарна артерія використана в кожного пацієнта, права внутрішня мамарна артерія — у 4, радіальна артерія — у 5, венозні кондуїти застосовано у 23, повна артеріальна реваскуляризація виконана в 6 пацієнтів.

Результати та обговорення. Летальних випадків не було. Час перетиснення аорти в оперованих пацієнтів становив від 48 до 146 хв, у середньому (75,8 ± 21,0) хв. Загальний час штучного кровообігу становив від 103 до 296 хв, у середньому (145,5 ± 38,4) хв. Загальний час операції — від 180 до 495 хв, у середньому (287,4 ± 61,7) хв. Об’єм ексудату протягом перших 12 год після операції становив (456,55 ± 214,39) мл. Післяопераційні дренажі залишалися в середньому протягом 48 год. Час штучної вентиляції легень у середньому становив (7,6 ± 15,6) год. Перебування в палаті інтенсивної терапії тривало (2,58 ± 1,21) доби.

Висновки. Малоінвазивне коронарне шунтування в умовах передньолатеральної торакотомії — ефективний і безпечний метод хірургічної реваскуляризації міокарда. Методика дає змогу виконати повну реваскуляризацію міокарда незалежно від кількості шунтів, фракції викиду лівого шлуночка, якості та розміру коронарних судин, віку пацієнта.

 


Ключові слова


ішемічна хвороба серця; коронарне шунтування; малоінвазивне коронарне шунтування

Повний текст:

PDF

Посилання


Diegeler A. The revival of surgical treatment for isolated proximal high grade LAD lesions by minimally invasive coronary artery bypass grafting. European Journal of Cardio-Thoracic Surgery. 2000;17 (5):501-504.

Groh M, Sutherland S, Burton H et al. Port-access coronary artery bypass grafting: technique and comparative results. The Annals of Thoracic Surgery. 1999;68 (4):1506-1508.

Gulielmos V, Brandt M, Knaut M et al. The Dresden approach for complete multivessel revascularization. The Annals of Thoracic Surgery. 1999;68 (4):1502-1505.

ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2014;35 (37):2541-2619.

Head S, Borgermann J, Osnabrugge R et al. Coronary artery bypass grafting: Part 2-optimizing outcomes and future prospects. Eur Heart J. 2013;34 (37):2873-2886.

Head S, Kieser T, Falk V et al. Coronary artery bypass grafting: Part 1-the evolution over the first 50 years. Eur Heart J. 2013;34 (37):2862-2872.

Lapierre H, Chan V, Sohmer B et al. Minimally invasive coronary artery bypass grafting via a small thoracotomy versus off-pump: a case-matched study. European Journal of Cardio-Thoracic Surgery. 2011.

McGinn J, Usman S, Lapierre H et al. Minimally Invasive Coronary Artery Bypass Grafting: Dual-Center Experience in 450 Consecutive Patients. Circulation. 2009;120. P. S78-S84.

Raja S, Benedetto U, Alkizwini E et al. Propensity Score Adjusted Comparison of MIDCAB Versus Full Sternotomy Left Anterior Descending Artery Revascularization. Innovations: Technology and Techniques in Cardiothoracic and Vascular Surgery. 2015;10 (3):174-178.

Rodriguez M, Lapierre H, Sohmer B, Ruel M. Repeat Revascularization After Minimally Invasive Coronary Artery Bypass Grafting. Innovations: Technology and Techniques in Cardiothoracic and Vascular Surgery. 2017;12 (4):269-274.




© Серце і судини, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018