DOI: https://doi.org/10.30978/HV2019-2-27

Можливості застосування лазерної допплерівської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки

O. V. Panchuk, V. G. Mishalov, I. M. Leschishin, O. I. Ohotska, P. L. Byck, Ye. G. Donets

Анотація


Мета роботи — визначити можливість використання лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) для дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки з метою поліпшення результатів лікування хворих з ожирінням І — ІІ ступеня з косметичними дефектами передньої черевної стінки та розробки нових методик.

Матеріали і методи. Дослідження кровотоку в передній черевній стінці за допомогою ЛДФ проведено у 132 хворих. Серед них переважали жінки (116 (87,9 %)). Середній вік пацієнтів становив (43,4 ± 10,3) року. Всі пацієнти мали ожиріння І або ІІ ступеня. Середній індекс маси тіла становив (32,8 ± 2,7) кг/м2. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну — 64 (48,5 %) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією та ліпосакцією (ліпоабдомінопластику) та контрольну — 68 (51,5 %) пацієнтів, котрим проводили абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією без ліпосакції. Середня тривалість операції в основній групі становила (255,3 ± 23,5) хв, у контрольній — (210,2 ± 21,2) хв. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно зі стандартами МОЗ України. ЛДФ проводили до та під час хірургічної операції і впродовж 10 днів післяопераційного періоду для визначення показників мікроциркуляції (ПМ) передньої черевної стінки.

Результати та обговорення. При дослідженні ПМ у контрольній та основній групах до лікування статистично значущої різниці не виявлено (р = 0,83). Відразу після операції порушується співвідношення між низькочастотними ритмами, які характеризують активний механізм мікроциркуляції, і високочастотними та серцевим ритмами. В нормі амплітуда вазомоцій становить 20 — 25 % від рівня ЛДФ‑сигналу, відразу після операції знижується до 46 — 55 % при частоті коливань 6 — 8 за 1 хв. Середній термін відновлення ПМ до вихідного рівня — 8 діб, максимальний — 11 діб (у курця з цукровим діабетом 2 типу). Виявлено зменшення рівня мікроциркуляції протягом 1 — 2 діб після операції в групі ліпосакції на 5,2 % більше, ніж у контрольній групі. Між групами не виявлено статистично значущої різниці в динаміці змін ПМ протягом періоду дослідження (р = 0,767).

Висновки. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не відбувається критичного зменшення ПМ у клаптях порівняно з класичною абдомінопластикою. «Ішемічний криз» у клаптях після ліпоабдомінопластики припадає на перші 2 доби післяопераційного періоду. В подальшому відзначено прогресивне відновлення мікроциркуляції в клаптях. Доведено безпечність одномоментного проведення абдомінопластики з ліпосакцією. Перевагою ліпоабдомінопластики є краща мобілізація клаптів, що зменшує необхідну дисекцію клаптя, зберігає м’язово‑шкірні перфоранти, сприяє отриманню кращих контурів тіла та зменшенню ризику повторних корекцій у післяопераційний період.

 


Ключові слова


абдомінопластика; ліпоабдомінопластика; ліпосакція; лазерна допплерівська флоуметрія; перфузійні одиниці

Повний текст:

PDF

Посилання


Kozlov VY. Rasstroistva tkanevoho krovotoka: patohenez, klassyfykatsyia y korrektsyia. Anhyolohyia y sosudystaia khyrurhyia. 2006;12:3-4.

Morozov MV. Morfofunktsyonalnoe sostoianye mykrotsyrkuliatsyy v kozhe razlychnukh topohrafo-anatomycheskykh oblastei tela cheloveka. M. 2008:18-22.

Panchuk OV et al. Lipoabdominoplastyka — kompleksnyi metod korektsii defektiv perednoi cherevnoi stinky [Lipoabdominoplasty — complex method of correction of the anterior abdominal wall defects] (Ukrainian). Art of Medicinе. 2019;1(9):105-110. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2019.1.9.105.

Panchuk OV, Mishalov VH, Leshchyshyn IM, Simonov VF, Ye.H. Donets, Byk PL, Ohorodnik TO. Lipoabdominoplastyka v korektsii defektiv cherevnoi stinky [Lipoabdominoplasty — complex method of correction of the anterior abdominal wall defects] (Ukrainian). Khirurhiia Ukrainy. 2018;4:13-17. DOI: https://doi.org/10.3978/SU2018-4-13

Panchuk OV, Mishalov VH, Leshchyshyn IM, Okhotska OI, Smolnikov AM. Mistse dopplerivskoi floumetrii u vyznachenni ta otsintsi kharakterystyk krovotoku v sudyakh perednoi cherevnoi stinky pry provedenni lipoabdominoplastyky [Doppler flowmetry in the determination and evaluation of blood flow characteristics in the anterior abdominal wall vessels during lipoabdominoplasty] (Ukrainian). Sertse i sudyny. 2018;4:40-44. DOI: https://doi.org/10.3978/HV2018-4-40

Avelar JM. Abdominoplasty: A new technique without undermining and fat layer removal. Arq Catarinense Med. 2000;29:147-149.

Bozola AR, Psilakis JN. Abdominoplasty: New concept and classification for treatment. Plast Reconst Surg. 1988;82:983-993.

Costa-Ferreira A, Rebelo M, Vasconez LO et al. Scarpa fascia preservation during abdominoplasty: a prospective study. Plast Reconstr Surg. 2010;125:1232-1239.

Fisher M, Bark A, Loureiro A et al. Doppler flowmetry in the flap of abdominoplasty. Arq Catarinense Med. 2003;32:173-178.

Matarasso A. Liposuction as an adjunct to full abdominoplasty revisited. Plast Reconstr Surg. 2000;106:1197-1206.

Saldanha OR, Federico R, Daher PF et al. Lipoabdominoplasty. Plast Reconstr Surg. 2009;124:934-942.

Shestak KC, Walgenbach KJ, Azari K. Marriage: Abdominoplasty and short scar technique. Aesth Surg J. 2002;22:294-301.

Stuerz K, Piza H, Kinzl JF. The impact of abdominoplasty after massive weight loss: a qualitative study. Ann Plast Surg. 2013;71:547-549.




© Серце і судини, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019