DOI: https://doi.org/10.30978/HV2019-1-32

Клініко‑анамнестична характеристика хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії

V. I. Tseluyko, L. N. Yakovleva, S. N. Sukhova, O. V. Radchenko, N. V. Diolog

Анотація


Мета роботи — проаналізувати особливості перебігу та основні чинники розвитку тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).

Матеріали і методи. За період з 1 січня 2014 р. до 1 липня 2018 р. до міської клінічної лікарні № 8 Харкова було госпіталізовано 774 хворих на гостру ТЕЛА віком від 21 до 88 років (середній вік — (59,1 ± 13,9) року). Внутрішньогоспітальна летальність становила 4,9 % (38 пацієнтів). Критерієм залучення до дослідження була гостра ТЕЛА, діагностована за результатами мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, стандартну трансторакальну ехокардіографію та ультразвукове допплер‑дослідження вен нижніх кінцівок. Оцінено ризик венозного тромбоемболізму та прогноз за загальноприйнятими шкалами.

Результати та обговорення. У 83,8 % обстежених хворих зареєстрували 2 чинники ризику венозного тромбоемболізму та більше. В кожного п’ятого пацієнта було онкологічне захворювання, зокрема у 5,8 % хворих вперше виявлене при цілеспрямованому пошуку. Ознаки дисфункції правого шлуночка, за даними МКТ‑ангіографії легеневої артерії та/або ехокардіографії, були наявні у 72,8 % хворих. Серед обстежених хворих переважали особи з високим та помірно‑високим ризиком ранньої смерті (68,6 %), схема лікування яких передбачала тромболітичну терапію. У хворих з низьким та помірно‑низьким ризиком перевагу при виборі антикоагулянтного агента віддавали новим оральним антикоагулянтам.

Висновки. У період з 2014 до 2017 рр. зареєстровано збільшення верифікованих за допомогою МКТ‑ангіографії легеневої артерії випадків гострої ТЕЛА, що можна пояснити як збільшенням поширеності ТЕЛА, так і кращим її виявленням. Захворювання з однаковою частотою діагностували у чоловіків та жінок, проте жінки були майже на 10 років старшими за чоловіків. Госпіталізація хворих на ТЕЛА до одного стаціонару сприяє підвищенню якості лікування, про що свідчить зниження летальності з 8,8 % у 2014 р. до 3,9 % у 2017 р.

Ключові слова


тромбоемболія легеневої артерії; чинники ризику венозного тромбоемболізму; лікування хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії

Повний текст:

PDF

Посилання


Cardiovascular diseases as a medical, social and political problem: analytical and statistical manual. Кovalenko VM, Kornatsky VM; CSC of the National Academy of Sciences of Ukraine Institute of Cardiology N.D.Strazhesko. К.: Kolomitsin VY (Ukrainian), 2014:119.

ESC Guidelines on the diagnosis and management of acute pulmonary embolism The Task Force for the Diagnosis and Management of Acute Pulmonary Embolism of the European Society of Cardiology. European Heart Journal. 2014;N 35 (43):3033-3073. doi:10.1093/eurheartj/ehu283

Buller HR, Prins MH, Lensin AW et al. Oral rivaroxaban for the treatment of symptomatic pulmonary embolism. The New England Journal of Medicine. 2012;N 366 (14):1287-1297.

Cohen AT, Agnelli G, Anderson FA et al. Venous thromboembolism (VTE) in Europe. The number of VTE events and associated morbidity and mortality., VTE Impact Assessment Group in Europe (VITAE). Thrombosis and Haemostasis. 2007;N 98 (4):756-764. doi: 10.1160/TH07‑03‑0212

Donzé J, Le Gal G, Fine MJ et al. Prospective validation of the Pulmonary Embolism Severity Index. A clinical prognostic model for pulmonary embolism. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 2008;N 100 (5):943-948. doi:10.1160/TH08‑05‑0285

Geerts WH, Bergqvist D, Pineo GF et al. Prevention of venous thromboembolism: American College of Chest Physicians Evidence‑Based Clinical Practice Guidelines (8th Edition). Chest. 2008;N 133, 6 Suppl:381S–453S. doi: 10.1378/chest.08‑0656

Heit JA. Epidemiology of venous thromboembolism. Nature Reviews Cardiology. 2015;N 12 (8):464-474. doi: 10.1038/nrcardio.2015.8

Hofer М. CT Teaching Manual: A Systematic Approach to CT Reading, 4th Edition. MEDIDAK Publishing GmbH. 2013. 367 р. ISBN–13 : 978-3131243546.

Huang W, Goldberg RJ, Anderson FA, Kiefe CI, Spencer FA. Secular trends in occurrence of acute venous thromboembolism: the Worcester VTE study (1985-2009). The American Journal of Medicine. 2014;N 127 (9):829-839. doi: 10.1016/j.amjmed.2014.03.041

Kitabatake A, Inoue M, Asao M et al. Noninvasive evaluation of pulmonary hypertension by a pulsed Doppler technique. Circulation. 1983;N 68 (2):302-309. PMID: 6861308

Lang RM, Badano LP, Mor‑Avi V et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. European Heart Journal Cardiovascular Imaging. 2015;N 16 (3):233-271. doi: 10.1093/ehjci/jev014

Lang R, Goldstein SA, Kronzon I, Khandheria BK, Mor‑Avi V. ASE’s Comprehensive Echocardiography. Elsevier Health Sciences, 2015. 941 р. ISBN–13 : 978-0323260114

Miniati M, Monti S, Bottai M et al. Survival and restoration of pulmonary perfusion in a long‑term follow‑up of patients after acute pulmonary embolism. Medicine (Baltimore). 2006;N 85 (5):253-262.

Naess IA, Christiansen SC, Romundstad P et al. Incidence and mortality of venous thrombosis: a population‑based study. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 2007;N 5 (4):692-699 doi: 10.1111/j.1538‑7836.2007.02450.x15. Patientregistret 1987‑1996. Kvalitet och innehall. Stockholm: Epidemiologiskt Centrum, Socialstyrelsen, 1998.

Silverstein MD, Heit JA, Mohr DN et al. Trends in the incidence of deep vein thrombosis and pulmonary embolism: a 25‑year population‑based study. Archives of Internal Medicine. 1998;N 158 (6):585-593. doi: 10.1001/archinte.158.6.585

Stein PD, Matta F, Hughes MJ. In‑Hospital mortality with deep venous thrombosis. The American Journal of Medicine. 2016;N 130 (5):596-600. doi: 10.1016/j.amjmed.2016.10.030.




© Серце і судини, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020