DOI: https://doi.org/10.30978/HV2018-4-89

Прогностичне значення розчинного ST2 як предиктора пізнього ремоделювання лівого шлуночка після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST

O. V. Petyunina, M. P. Kopytsya, A. E. Berezin

Анотація


Мета роботи — вивчити прогностичне значення розчинного ST2 (sST2) щодо розвитку патологічного ремоделювання лівого шлуночку (РМЛШ) через 6 міс після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI).

Матеріали і методи. Для дослідження ретроспективно відібрано 65 пацієнтів з підтвердженим STEMI, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України» в період із січня 2016 р. до червня 2018 р. після реваскуляризації міокарда. В усіх пацієнтів відбулося відновлення кровотоку TIMI III. Серед хворих переважали чоловіки середнім віком (58,71 ± 11,04) року (83,1 %). Проводили ультразвукову діагностику з визначенням поздовжнього стрейну. Рівень sST2 та N‑термінального мозкового натрійуретичного пептиду визначали імуноферментним методом. За пацієнтами спостерігали протягом 6 міс. За результатами повторного обстеження виділили дві підгрупи залежно від розвитку патологічного РМЛШ: у першій групі збільшення кінцеводіастолічного об’єму ЛШ перевищувало 10 % (n = 29), у другій — було менше ніж 10 % (n = 36).

Результати та обговорення. За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що рівень sST2 > 35 нг/мл у стаціонарний період STEMI є предиктором патологічного РМЛШ через 6 міс після успішного перкутанного коронарного втручання (AUC = 0,672; 95 % довірчий інтервал — 0,523 — 0,799; р = 0,0344, чутливість — 46,7 %, специфічність — 85,7 %). Одно‑ та мультиваріативний лог‑регресійний аналіз виявив, що вміст sST2 > 35 нг/мл був незалежним предиктором розвитку пізнього РМЛШ.

Висновки. Рівень sST2 у сироватці крові понад 35 нг/мл у пацієнтів з STEMI після успішного перкутанного коронарного втручання з кровотоком в інфаркт‑залежній артерії TIMI III асоціюється з патологічним РМЛШ, що можна використовувати для стратифікації ризику його виникнення в цій когорті хворих.

 


Ключові слова


інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST; перкутанне коронарне втручання; розчинний ST2; ремоделювання; прогноз

Повний текст:

PDF

Посилання


Breidthardt T, Balmelli C, Twerenbold R.. et al. Heart failure therapy-induced early ST2 changes may offer long-term therapy guidance. J Card Fail. 2013;19 (12):821-828.

Berezin AE. Biomarkers in heart failure. Journal of Blood & Lymph. 2017;7(3):172-179.

Catapano AL, Graham I, De Backer G et al. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. Eur Heart J. 2016;37 (39):2999-3058. doi: 10.1093/eurheartj/ehw272. Epub 2016 Aug 27

Farcaş AD, Florin PA, Cerasela MG.. et al. Serum soluble ST2 and diastolic dysfunction in hypertensive patients. Disease Markers. 2017;Article ID 2714095. http://doi.org/10.1155/2017/2714095

Fukutomi M, Toriumi S, Ogoyama Y et al. Outcome of staged percutaneous coronary intervention within two weeks from admission in patients with ST-segment elevation myocardial infarction with multivessel disease. Catheter Cardiovasc Interv. 2018;23. e27896. Doi: 10.1002/ccd.27896. [Epub ahead of print]

Hartopo AB, Sukmasari I, Puspitawati I. The utility of point of care test for soluble st2 in predicting adverse cardiac events during acute care of ST-segment elevation myocardial infarction. Cardiol Res Pract. 2018;2018. 3048941.

Huang WP, Zheng X, He L et al. Role of soluble ST2 levels and beta-blockers dosage on cardiovascular events of patients with unselected ST-segment elevation myocardial infarction. Chin Med J (Engl). 2018;131 (11):1282-1288.

Ibanez B, James S, Agewall S, Antunes MJ, Bucciarelli-Ducci C, Bueno H et al., ESC Scientific Document Group. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2018;39(2):19-177.

Jenkins WS, Roger VL, Jaffe AS et al. Prognostic value of soluble ST2 after myocardial infarction: A community perspective. Am J Med. 2017;130(9)– P. 1112.e9-1112.e15.

Kobayashi Y, Lønborg J, Jong A et al., DANAMI-3-PRIMULTI, FAME, and FAMOUS-NSTEMI Study Investigators. Prognostic value of the residual SYNTAX Score after functionally complete revascularization in ACS. J Am Coll Cardiol. 2018;72 (12):1321-1329.

Kohli P, Bonaca MP, Kakkar R et al. Role of ST2 in non-ST-elevation acute coronary syndrome in the MERLIN-TIMI 36 trial. Clin Chem. 2012;58(1):257-266.

Lopes RD, de Barros Silva PG.M., de Andrade Jesuíno I et al. Timing of loading dose of atorvastatin in patients undergoing percutaneous coronary intervention for acute coronary syndromes: Insights from the SECURE-PCI randomized clinical trial. JAMA. Cardiol. 2018. Doi: 10.1001/jamacardio.2018.3408. [Epub ahead of print]

Lupón J, Gaggin HK, de Antonio M et al. Biomarker-assist score for reverse remodeling prediction in heart failure: The ST2-R2 score. International Journal of Cardiology. 2015;184:337-343.

Maisel A, Richards A, Pascual-Figal D, Mueller C. Serial ST2 testing in hospitalized patients with acute heart failure. ??????????????? 2015;115(7):32B–37B DOI: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2015.01.038

Manzano-Fernández S, Januzzi JL, Pastor-Pérez FJ et al. Serial monitoring of soluble interleukin family member ST2 in patients with acutely decompensated heart failure. Cardiology. 2012;122(3):158-166.

Marino R, Magrini L, Orsini F et al., NETWORK comparison between soluble ST2 and high-sensitivity troponin i in predicting short-term mortality for patients presenting to the emergency department with chest pain. Ann Lab Med. 2017;37(2):137-146.

Miller AM, Purves D, McConnachie A et al. Soluble ST2 associates with diabetes but not established cardiovascular risk factors: A new inflammatory pathway of relevance to diabetes?. PloS ONE. 2012;7 (10). e47830. Doi:10.1371/journal.pone.004783

Pasceri V, Patti G, Pelliccia F et al. Complete revascularization during primary percutaneous coronary intervention reduces death and myocardial infarction in patients with multivessel disease: Meta-analysis and meta-regression of randomized trials. JACC Cardiovasc Interv. 2018;11(9):833-843.

Sabatine MS, Morrow DA, Higgins LJ et al. Complementary roles for biomarkers of biomechanical strain ST2 and N-terminal prohormone B-type natriuretic peptide in patients with ST-elevation myocardial infarction. Circulation. 2008;117:1936-1944.

Schernthaner C, Lichtenauer M, Wernly B et al. Multibiomarker analysis in patients with acute myocardial infarction. Eur. J Clin Invest. 2017;47(9):638-648.

Stone GW, Généreux P, Harrington RA et al. Impact of lesion complexity on peri-procedural adverse events and the benefit of potent intravenous platelet adenosine diphosphate receptor inhibition after percutaneous coronary intervention: core laboratory analysis from 10 854 patients from the CHAMPION PHOENIX trial. Eur Heart J. 2018. Doi: 10.1093/eurheartj/ehy562. [Epub ahead of print]

Weir RA, Millar AM, Murphy GE et al. Serum soluble ST2. P. a potential novel mediator in left ventricular and infarct remodeling after acute myocardial infarction. J Am Coll Cardiol. 2010;55:243-250.

Vanezis AP, Arnold JR, Rodrigo G et al. Daily remote ischaemic conditioning following acute myocardial infarction: a randomized controlled trial. Heart. 2018. Doi: 10.1136/heartjnl-2018-313091. [Epub ahead of print]

Yu J, Oh PC, Kim M et al. Improved early risk stratification of patients with ST-segment elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention using a combination of serum soluble ST2 and NT-proBNP. PloS One. 2017;12(8). e0182829.

Zhao XD, Zhao GQ, Wang X et al. Optimal timing of staged percutaneous coronary intervention in ST-segment elevation myocardial infarction patients with multivessel disease. J Geriatr Cardiol. 2018;15 (5:356-362.




© Серце і судини, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020