DOI: https://doi.org/10.30978/HV2018-4-53

Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

K. M. Amosova, K. I. Cherniaieva, Yu. V. Rudenko, G. V. Mostbauer, K. P. Lazareva

Анотація


Мета роботи — визначити відмінності структурно‑функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково‑артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі.

Матеріали і методи. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік — (67,3 ± 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ ІІа або ІІб стадії, ІІ — ІІІ функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких розділили на дві групи залежно від статі, кожну групу розділили на дві підгрупи залежно від віку (≥ 65 років та < 65 років). Усім пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP), трансторакальну ехокардіографію, аппланаційну тонометрію, тест з 6‑хвилинною ходьбою. Проаналізовано частоту коморбідних станів, некардіальних і кардіальних.

Результати та обговорення. При аналізі частоти кардіальних коморбідностей виявлено однакову частоту перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) і зокрема Q‑ІМ у чоловіків старшого і молодшого віку, так само, як і у жінок (p < 0,05), при меншій частоті ІМ в анамнезі у жінок, ніж чоловіків у кожній віковій групі (p < 0,05). Дистанція 6‑хвилинної ходьби була меншою в старших вікових групах та у жінок меншою, ніж у чоловіків, незалежно від віку (p < 0,05). Вищий рівень NT‑proBNP асоціювався із старшим віком та жіночою статтю (p < 0,05). У молодших жінок відзначено меншу частоту ожиріння, ніж у чоловіків (p < 0,05), а у старших жінок — більшу (p < 0,05) за однакової частоти цукрового діабету в усіх 4 групах (р > 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих — більшою, при чому в жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (p < 0,05 — 0,01) з відповідно більшою частотою хронічних захворювань нирок (p < 0,05). Виразність гіпертрофії ЛШ за середньою величиною індексу маси міокарда ЛШ була більшою в похилому віці, у жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (на 13,2 і 12,7 % відповідно, p < 0,05), та асоціювалась з віковим погіршенням діастолічної функції у жінок — зменшення середнього е і DT (відповідно на 3,4 і 5,1 %, p < 0,05) і збільшення діастолічного еластансу (на 4,1 %, p < 0,05 порівняно з пацієнтками віком < 65 років). Вищі значення діастолічного еластансу і індексу об’єму лівого передсердя (на 4,2 і 10,0 %, p < 0,05) і менший середній рівень DT (на 11,7 %, p < 0,05) у цих хворих підтверджував виразнішу діастолічну дисфункцію. Більшим був систолічний тиск у легеневій артерії у жінок, ніж чоловіків, як у віці < 65 років (на 20,5 %, p < 0,01), так і ≥ 65 років (на 19,6 %, p < 0,01). Індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ збільшувався з віком лише у жінок (на 10,3 %, p < 0,05) і в обох вікових групах у них був меншим, ніж у чоловіків (на 18,7 і на 6,5 % відповідно, p < 0,05). Це могло бути пов’язане з більшою виразністю діастолічної дисфункції у жінок переважно молодшого віку, про що могла свідчити менша величина у них ударного індексу (на 14,1 %, p < 0,05). Певну роль могла відіграти менша частота серед жінок випадків перенесеного ІМ. Остання асоціювалась із більшою ФВ у жінок молодшого віку порівняно з чоловіками (на 4,9 %, p < 0,05). За відсутності відмінностей за брахіальним і центральним систолічним артеріальним тиском між усіма групами, резистивне навантаження на ЛШ за середнім брахіальним систолічним артеріальним тиском, системним судинним опором і Еа у жінок було вищим, ніж у чоловіків, як у молодому віці (114,1 ± 9, 1 і 94,7 ± 9,4; 1,8 ± 0,2 і 1,5 ± 0,4; 2,48 ± 0,91 і 1,97 ± 0,38 відповідно, p < 0,05 — 0, 01), так і в старшому (106,2 ± 7,7 і 98,6 ± 10,9; 2,2 ± 0,5 і 1,6 ± 0,4; 2,14 ± 0,23 і 1,97 ± 0,39 відповідно, p < 0,05 — 0,01), без істотних вікових відмінностей для обох статей за середнім брахіальним артеріальним тиском і Еа (р > 0,05). При оцінці пульсового навантаження виявлено підвищення індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв і швидкості пульсової хвилі у старших жінок порівняно зі старшими чоловіками (24,9 ± 4,3 і 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 і 12,4 ± 1,9 відповідно p < 0,05).

Висновки. Серед пацієнтів з АГ і верифікованою СН зі збереженою ФВ молодшого віку у жінок порівняно з чоловіками відзначено більшу виразність діастолічної дисфункції за величиною діастолічного еластансу, індексу об’єму лівого передсердя, DT, з підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії і рівня NT‑proBNP за однакової частоти фібриляції передсердь і величини індексу маси тіла. При більшому резистивному навантаженні на ЛШ за величиною системного судинного опору та Еа хворі на АГ із СН зі збереженою ФВ жінки із порівнянним у чоловіків центральним систолічним артеріальним тиском незалежно від віку мали більше пульсове навантаження (за збільшенням індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, і швидкості пульсової хвилі).

 


Ключові слова


артеріальна гіпертензія; серцева недостатність; діастолічна дисфункція; артеріальна жорсткість; стать; вік

Повний текст:

PDF

Посилання


Rekomendaciyi robochoyi grupy` z funkcional`noyi diagnosty`ky` asociaciyi kardiologiv Ukrayiny` i Vseukrayins`koyi asociaciyi faxivciv z exokardiografiyi / Za red. V. M. Kovalenka ta in. [Recommendations of the Association of Cardiologists of Ukraine for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure / Ed. L. G. Voronkov and others]. Kyiv, 2017 (Ukrainian).

Rekomendaciyi robochoyi grupy` z funkcional`noyi diagnosty`ky` asociaciyi kardiologiv Ukrayiny` i Vseukrayins`koyi asociaciyi faxivciv z exokardiografiyi / Za red. V. M. Kovalenka ta in [Recommendations of the Working Group on Functional Diagnostics of the Association of Cardiologists of Ukraine and the All-Ukrainian Association of Specialists in Echocardiography / Ed. VM Kovalenko and others]. Kyiv, 2015 (Ukrainian).

ATS Statement. Guidelines for the Six-Minute Walk Test. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2002;166(1):111-117. doi: 10.1164/ajrccm.166.1.at1102

Ather S, Chan W, Bozkurt B et al. Impact of non-cardiac comorbidities on morbidity and mortality in a predominantly male population with heart failure and preserved versus reduced ejection fraction. J Am Coll Cardiol. 2012;59 (11):998-1005. doi: [10.1016/j.jacc.2011.11.040]

Borlaug BA, Kass DA. Ventricular-vascular interaction in heart failure. Cardiol Clin. 2011;29:447-459. doi: 10.1016/j.hfc.2007.10.001

Borlaug BA, Redfield MM. Diastolic and systolic heart failure are distinct phenotypes within the heart failure spectrum. Circulation. 2011;123 (18). 2006:13. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.954388

Cleland JG, Pellicori P, Dierckx R. Clinical trials in patients with heart failure and preserved left ventricular ejection fraction. Heart Fail Clin. 2014;10:511-523. doi: 10.1016/j.hfc.2014.04.011

Coutinho T, Borlaug B, Pellikka P et al. Sex differences in arterial stiffness and ventricular–arterial interactions. J Am Coll Cardiol. 2013;61:96-103. doi: 10.1016/j.jacc.2012.08.997

Dalane W, Thomas J et al. Unraveling the relationship between aging and heart failure with preserved ejection fraction. The importance of exercise and normative reference standards. JACC: Heart Failure. 2017;625:1-3. DOI: 10.1016/j.jchf.2017.01.009

Donato AJ, Eskurza I, Silver AE et al. Direct evidence of endothelial oxidative stress with aging in humans: relation to impaired endothelium-dependent dilation and upregulation of nuclear factor-kappaB. Circ Res. 2007;100:1659-1666. DOI: 10.1161/01.RES.0000269183.13937.e8

Duca F, Zotter-Tufaro C, Kammerlander AA et al. Gender-related differences in heart failure with preserved ejection fraction. Sci Rep. 2018;8(1):1080-1089. doi: 10.1038/s41598-018-19507-7

Faconti L, Bruno RM, Buralli S et al. Arterial-ventricular coupling and parameters of vascular stiffness in hypertensive patients: Role of gender. JRSM Cardiovasc Dis. 2017;6:1-8. doi: [10.1177/2048004017692277]

Gori M, Lam CS, Gupta DK et al. Sex-specific cardiovascular structure and function in heart failure with preserved ejection fraction. European Journal of Heart Failure. 2014;16:535-542. doi: 10.1002/ejhf.67.

Kaess BM, Rong J, Larson MG et al. Aortic stiffness, blood pressure progression, and incident hypertension. JAMA. 2012;308:875-881 doi: 10.1001/2012.jama.10503

Kawaguchi M, Hay I, Fetics B et al. Combined ventricular systolic and arterial stiffening in patients with heart failure and preserved ejection fraction: implications for systolic and diastolic reserve limitations. Circulation. 2003;107:714-720 DOI: 10.1161/01.CIR.0000048123.22359.

Kim Hack-Lyoung, Lim Woo-Hyun, Seo Jae-Bin et al. Association between arterial stiffness and left ventricular diastolic function in relation to gender and age. Medicine. 2017;96(1):1-6

Ky B, French B, Khan A et al. Ventricular-arterial coupling, remodeling, and prognosis in chronic heart failure. J Am Coll Cardiol. 2013;62:72-1165. doi: 10.1016/j.jacc.2013.03.085.

Lam CS, Roger VL, Rodeheffer RJ et al. Cardiac structure and ventricular-vascular function in persons with heart failure and preserved ejection fraction from Olmsted county, Minnesota. Circulation. 2007;115:1982-1990. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.106.659763

Lieber A, Millasseau S, Bourhis L et al. Aortic wave reflection in women and men. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2010;Vol 299 (1):236-242. doi: 10.1093/eurjhf/hfq121

Nagueh SF, Appleton CP, Gillebert TC et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography. J Am Soc Echocardiogr. 2009;22(2):107—133. doi: 10.1016/j.echo.2008.11.023.

Pinto E. Blood pressure and ageing. Postgrad Med J. 2007;83:109-114. doi: 10.1136/pgmj.2006.048371

Ponikowski P, Voors AA, Anker SD et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal. 2016;37 (27):2129-2200 doi: 10.1093/eurheartj/ehw128

Redfield MM, Jacobsen SJ, Borlaug BA et al. Age- and gender-related ventricular-vascular stiffening: a community-based study. Circulation. 2005;112:2254-2262. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.105.541078

Samson R, Jaiswal A, Ennezat PV et al. Clinical phenotypes in heart failure with preserved ejection fraction. J Am Heart Assoc. 2016;5(1):2477-2492. doi: 10.1161/JAHA.115.002477.

Williams B, Mancia G, Spiering W et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal. 2018;39:3021-3104ю doi:10.1093/eurheartj/ehy339.




© Серце і судини, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020