Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення

Автор(и)

  • T. M. Cherenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • Yu. L. Heletyuk Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/HV2018-3-28

Ключові слова:

ішемічний інсульт, індекс Бартел, артеріальна гіпертензія, прогностична модель

Анотація

Мета роботи — визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік після ішемічного інсульту шляхом розробки математичної моделі прогнозу.

Матеріали і методи. Оцінено неврологічний та функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3 %) жінок та 76 (50,7 %) чоловіків, середній вік — (67,4 ± 0,7) року) з первинним ішемічним інсультом та первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті — за індексом Бартел (ІБ). Когнітивний статус визначали за шкалою MMSE. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Застосовували добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації через кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Варіабельність систолічного і діастолічного АТ визначали за допомогою стандартного відхилення протягом 6 діб, а також за період з першої до третьої та з третьої до шостої доби.

Результати та обговорення. Через рік після інсульту медіана значень ІБ становила 85 балів, мінімальне значення — 45 балів, максимальне — 100 балів, перший квартиль — 75 балів, третій квартиль — 95 балів. При визначенні прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані 105 хворих з неврологічним дефіцитом середнього (82) і тяжкого (23) ступеня. Зі 161 показника, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 18 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв’язок з балом за ІБ через рік, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (10 кроків), незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік у хворих із середньотяжким і тяжким ішемічним інсультом визначено: тривалість АГ (коефіцієнт В = –0,11), товщина комплексу інтима — медіа (В = –7,62), бал за ММSE (В = +0,19), стать (В = –2,13), прийом сартанів у комбінації з антагоністами кальцію або як монотерапія (В = –1,31), досягнення цільового АТ при антигіпертензивній терапії (її ефективність) (В = +2,95); константа — 7,43. Отримана модель має чутливість 95,3 %, специфічність — 88,9 %, діагностичну точність — 93,4 %, площа під ROC­кривою –0,926 (95 % довірчий інтервал 0,881 — 0,972).

Висновки. Основні завдання на етапі реабілітації пацієнтів для досягнення мінімального функціонального обмеження через рік у разі середньотяжкого та тяжкого ішемічного інсульту — запобігання прогресуванню атеросклеротичного процесу, поліпшення когнітивних функцій та досягнення ефективності лікування первинної АГ.

 

Біографії авторів

T. M. Cherenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Черенько Тетяна Макарівна, д. мед. н., проф. кафедри неврології
01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 13

Yu. L. Heletyuk, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Ю. Л. Гелетюк

Посилання

Arterialna hipertenziia. Onovlena ta adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh. MOZ Ukrainy, 2012. Arteryalnaia hypertenzyia. 2012;1 (21). http://www.mif-ua.com/archive/article/26383 (Ukrainian).

Arterialna hipertenziia. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, ekstrenoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy, 2012. Novosty medytsynы y farmatsyy. 2012;11 (421). http://www.mif-ua.com/archive/article/31084 (Ukrainian).

Byuyul A, Tsefel P. SPSS: iskusstvo obrabotki informatsii. Analiz statisticheskih dannyih i vosstanovlenie skryityih zakonomernostey. DiaSoft, 2005:608 (Russian).

Heletiuk Yu.L., Cherenko TM. Funktsionalne vidnovlennia khvorykh z hostrym ishemichnym insultom ta yoho zalezhnist vid variabelnosti arterialnoho tysku. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal. 2018;1 (105):11-16 (Ukrainian).

Ishemichnyi insult (ekstrena, pervynna, vtorynna (spetsializovana) medychna dopomoha, medychna reabilitatsiia. Unifikovanyi klinichnyi protokol medychnoi dopomohy. MOZ Ukrainy, 2012. http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2012_602/2012_602dod4ykpmd.pdf (Ukrainian).

Cherenko TM, Heletiuk Yu.L. Rol pokaznykiv dobovoho monitoruvannia arterialnoho tysku ta yoho variabelnosti u prohnozuvanni naslidkiv hostroho ishemichnoho insultu. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2018;1:13-20 (Ukrainian).

Cherenko TM, Heletiuk Yu.L., Trepet LM. Kohnityvni porushennia, yikh dynamika ta struktura u hostromu i vidnovnomu periodakh insultu zalezhno vid tiazhkosti i tryvalosti arterialnoi hipertenzii. Medychna nauka Ukrainy. 2017;3-4:22-27 (Ukrainian).

Brott T, Adams HP. Jr., Olinger CP et al. Measurements of acute cerebral infarction: A clinical examination scale. Stroke. 1989;20:864-870.

Feigin VL et al. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2016;15(9):913-924.

Folstein MF, Folstein SE, Fanjiang G. Mini-mental state examination: clinical guide. Lutz: Psychological Assessment Resources, 2001:73.

Larose DT. Data Mining methods and models. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., 2006:322.

Madden KP, Karanjia PN, Adams HP. Jr., Clarke WR. Accuracy of initial stroke subtype diagnosis in the TOAST study. Trial of ORG 10172 in Acute Stroke Treatment. Neurol. 1995;N 11:75-79.

Mahoney FI, Barthel DW. Functional evaluation: The Barthel indeх. Md State Med J. 1965;14:61-65.

Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K.; Task Force Members. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013;31(7):1281-357. doi: 10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc.

Narasimhalu K, Ang S, DeSilva DA et al. The prognostic effects of poststroke cognitive impairment no dementia and domain-specific cognitive impairments in nondisabled ischemic stroke patients. Stroke. 2011;42(4):883-888. doi: 10.1161/STROKEAHA.110.594671.

Ntaios G, Faouzi M, Ferrari J et al. An integer-based score to predict functional outcome in acute ischemic stroke: the ASTRAL score. Neurol. 2012;78 (24):1916-1922. doi: 10.1212/WNL.0b013e318259e221.

O’Donnell MJ, Fang J, D’Uva C et al. The PLAN score: a bedside prediction rule for death and severe disability following acute ischemic stroke. Arch Intern Med. 2012;172:1548-1556.

Ogedegbe G, Pickering T. Principles and techniques of blood pressure measurement. Cardiol Clin. 2010;28(4):571-586. doi: 10.1016/j.ccl.2010.07.006

Schiemanck SK, Kwakkel G, Post MW et al. Predicting long-term independency in activities of daily living after middle cerebral artery stroke. Stroke. 2006;37:1050-1054.

Steyerberg EW, Moons KG.M., van der Windt DA et al. Prognosis Research Strategy (PROGRESS) 3: Prognostic Model Researc. PLoSMed. 2013;10(2). e1001381. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001381.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження